Козак.(Вільний воїн.)
Козак.(Вільний воїн.) Від пилу шашку відчищаю, Да так що аж душа горить, Моя любов вже потерпає, Моя країна аж тремтить. На спис я герб надів щільніше, Чуба до лоба закрутив, Жупан потуже затянувши, Та медовухи пригубив. Та осідлавши вороного, Благословення не просив, З села поїхав я галопом, В дітей прощення я просив. Важка була на Січ дорога, Ляхи, розбій та жебраки, Я сам обрав собі ту долю, Ну став же я рабом, як Ви. На Січ з'їзджалися з Кавказу, Вірмени, Чехи, Русичі, Здивований був я дуже але і тут ляхи були. Я тут побачив осетинців, татар, казахів та монгол, З Москви ішли на Січ найманці, Волинь, Гуцули та карпатці, Ми реєстрові козаки.
Додав: Olek7andr (04.09.2013)
| Автор: © Олександр Нечволод
Розміщено на сторінці : Історичні вірші
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1783 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА