Мені не хочеться війни
Мені не хочеться війни, (Та вірю я, що і нікому), Бо ж чула про страшні ті дні Коли діди ішли із дому І не верталися назад, Бо помирали за Вітчизну. І матері жили в сльозах Дарма чекаючи на сина. Вдовіли кожен день жінки І рано діти сиротіли. А похоронки йшли і йшли Неначе в серце чорні стріли. І де ховали їх в ті дні? Чи в рідній землі, чи в чужині? І скільки братських є могил Ніхто не знає і понині. І скільки пало їх тоді Один Господь лиш теє знає. А ми ціною їх життів Свій кожен день новий стрічаєм. Всі. хто те пекло пережив, Один нам заповіт лишають: "Ви мир найбільше бережіть, І діти хай війни не знають". Мені не хочеться війни, І я молю. я заклинаю: Хай не повторяться ті дні, Війна - то смерть... Смерть не спитає...
Додав: petruck (18.03.2014)
| Автор: © Петрук Наталія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА