вірші-жарти від пані Марти

сказала ми пані з горба, 

шу ї` ся зламала корба, 

і вилялася фся чорба, 

і убпала зовсім морва, 

і пужовкла чисто морква, 

чи ни міг-бим то зрубити?-

даст-ми їсти, даст-ми пити.

сказала ми пані з поля, 

шу в неї щаслива доля, 

бу ни чyє зофсім болю, 

бу так любит того Колю, 

ши колись кохав-си Льолю, 

шу я просто сьвятих молю, 

шу як весь лабаз пуполю, 

фсю гурoдину засолю, 

й на зиму` накрию толлю, 

шуби-м стрінув туту Олю, 

а ни ту пані, шу с поля, 

бу в неї є злосна доля, 

фся в буляках і музолях.

сказала пані з дулини, 

шу ни їст більши вулини, 

п`є гирбати с калини, 

і с чирвонуї малини, 

бу вже випила с пулину

настойки аш пулувину.

сказала ми пані з я`ру, 

шу ни здала ше фсю тару, 

бу їздила ду базару, 

шуб купити Бальтазару

з-за курдону трохи їдла, -

а була така нигідна, 

така підла і лагідна, 

шу крала нужі і мітли, 

шуби відьмам відпувісти, 

шу тре` троха їм присісти, 

а на голуви ни лісти!

сказала ми пані з ниви, 

шу я дуже ї` красивий, 

ну, красивий й дужи п`єкний, 

п`єкний і ше дужи ладний, 

і ніколи я ни жадний, 

всьо то хлоп ни має жадний, 

бу такий я був принадний, 

ну, і такий запупадний, 

дужи мудрий і пурадний, 

а, ше- ту дужи пурядний, 

рубутящий і ущадний, 

шу хлоп ни є таким жадний-

чи ни міг-бим пісьля зливи, 

пузбирати в неї сливи, 

ну, ті сливки, шу убпали, 

шу так фсі купували, 

потім квасу дуливали, 

і їх аш ду літа мали.

я-бим їх пузбирав, 

али дужи там гав-

фсі писки пувіткривали, 

бу їм, певні, всього мало, 

ту, як піду за сливками, 

ту ті гурутскії дами

фсьо набрешут, убпаплюжат, 

понабріхуют задужи, 

так- шо, ліпши, добрий мужи, 

ни збирай ніяких сливок, 

ни худи ду других ді`вок, 

бу ти потім ніц ни зробиш, 

і грушей в них ни заробиш, 

будиш мати лиш витрати, 

за то, шу-с хтів пумагати.

Іван Петришин