Були колись вони,
Веселими синами,
Було у них учора,
Родина й хата,
Дітей щасливих -
Не мало в них. Та лиха година,
На Україні стала,
З усіх сторін,
Могутність вража наступала. Прийшлось синам –
Не легко, дуже тяжко,
До бою стали як один,
Пліч о пліч били вражу міць. Прості мужі - Богами стали,
Перемагаючи в, боях нерівних,
Та сила вража все наступала,
Навіть Боги давно би впали,
Так і мужі не склавши зброю,
Лягли в бою. Українська кров не раз пролита -
Знову ріками шумить,
Кровиця українського героя,
Облита слізьми коханих. повстанські вояки,
Один за одним полягли,
Боронивши неньку – Україну,
Побивши ворога дурного,
Життя до Бога віддали.
| 
у Вас 
0