Не зморив плин століть Витвір рук золотих, - Вище Лаври стоїть На висотах крутих Стара церква. Сумні Рубці ран на стіні Їй сьогодні болять, Наче в той листопад. Давній відгук боїв, Німий свідок атак, - Ти була для бійців Найвірніший маяк, Бо горіла вогнем Уночі, а удень Усі бачили й так Відкіля б’є німчак… Відгриміли бої, Промайнули літа. Підвестися з руїн Була в церкви мета. І збулася сповна Нещодавно вона, - Дзвоном кличе людей До відкритих дверей.
Якщо щось не так, Софіє, то конкретніше. Слід читати роблячи наголоси на третьому, не більше. Може, правда, десь помилився, то підкажіть, тоді й зроблю краще.
СтАра церква. Сумні РУбці ран на стіні... попри те, що Ви пропонуєте читати як три стопи з наголос на третій.... все одно читається як ХОРЕЙ...... От саме тому і хочеться, аби Ви ще раз попрацювали над ним
Дуже глибокий і серйозний вірш. Мені сподобалося, але... Як би так сказати... Ніби усе добре у вірші, але ритміка запроста як для філософсько-історичної поезії... хочеться рядок довше читати повільним, спокійним темпом, поступово обдумуючи... У Вас вірш читається на одному диханні.. Такий темп доречний у дитячих творах, в патріотичній ліриці... Але це моя суб"єктивна точка зору... Вибачте.
Катю, цілком згодний з тобою, все прекрасно розумію, але піймав ритм і розмір саме в такій формі, вже пізно щось змінювати, здається, буде набагато легше написати новий вірш, ніж переписати цей. Хай вже все залишається в такому вигляді. Дякую.
Винні є, може люди вже й усвідомили це, покаялися перед Богом, але ж одними каяттями храмів не відновити, на жаль. Соромно й прикро, що тут говорити.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")