тож поклонімось

Дні війни пульсуючи в крові,
Навік до серця з болем прикипіли
І в нашій пам’яті вони живі,
Бо слід глибокий огненний залишили.

Це вони вогнем стократо,
Землю заливали тут і там,
На яку грудьми стелилися солдати,
В бою жорстокім на погибіль ворогам.

Полеглих всіх, нам більше не підняти
І в дім до неньки живими не вернути,
Та подвиг їхній ми будем прославляти,
Щоб нічого і нікого не забути

Бо це вони у звитяжній покрові,
Мир добру здіймаючи повсюди,
Зморені і зболені в задушливій крові
Громили вщент задуми іуди.

Упокоїв душі за святу свободу,
Прийнявши смерть з любов’ю до землі,
Вони боролись за долю власного народу
І вірили що їм поклоняться великі і малі.

Тож поклонімось їм, за їхні битви,
За їх відвагу, що піднялась до небес,
Яку боги поклали у молитви
І світ на щастя нам заново воскрес.