Пн, 07.07.2025, 11:08
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4534]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

тож поклонімось

ТОЖ ПОКЛОНІМОСЬ

Дні війни пульсуючи в крові,
Навік до серця з болем прикипіли
І в нашій пам’яті вони живі,
Бо слід глибокий огненний залишили.

Це вони вогнем стократо,
Землю заливали тут і там,
На яку грудьми стелилися солдати,
В бою жорстокім на погибіль ворогам.

Полеглих всіх, нам більше не підняти
І в дім до неньки живими не вернути,
Та подвиг їхній ми будем прославляти,
Щоб нічого і нікого не забути

Бо це вони у звитяжній покрові,
Мир добру здіймаючи повсюди,
Зморені і зболені в задушливій крові
Громили вщент задуми іуди.

Упокоїв душі за святу свободу,
Прийнявши смерть з любов’ю до землі,
Вони боролись за долю власного народу
І вірили що їм поклоняться великі і малі.

Тож поклонімось їм, за їхні битви,
За їх відвагу, що піднялась до небес,
Яку боги поклали у молитви
І світ на щастя нам заново воскрес.


Додав: Davudenko (26.04.2011) | Автор: © іван давиденко
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Давиденко Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2476 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Вельми оковирно!  :hands: 

leskiv: Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.




     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz