***

Залиш мене серед лісів зелених,

лиш забери малесенького брата,

під срібну осінь я вас наздожену,

якщо червона не загусне в п"ятах.

Залиш мене, як жінка залишає,

із смутком в серці та не на обличчі,

он чуєш, як шепочуться розмаї?,

то побратимів мертвих переклички.

Я наздожену, лиш дізнатись треба,

що за гроза почалася над нами,

чому летять безкрилі в наше небо?

чому безногі топчуться полями?

.......................................................

Шукай мене десь у лісних порогах,

гроза сильніша- нам не простояти,

не доведуть колись невтомні ноги,

далеко надто, рік ваш сорок п"ятий.