Ці ноги, ці ноги, ці ноги Стоптали вже скільки доріг, Що жодні, повірте, комори Не вмісять метражний їх хід.
Утілити кроки в краплинки – Буде повноводна ріка. Якщо вони стануть піщинки – То з’явиться диво-гора.
Коли
всі сліди у шеренгу, Такою буде довжина, Що навіть екватор, напевно, Не зможе вмістити сповна.
Доречних ефектів багато, Хоч, звісно, не в цьому їх суть, А в тому, що в темпі staccato Ці ноги нас
світом несуть.
У висновку мушу сказати: Так, ноги прославить хода. Не всяка… (Тут згідний я, брате) Для того ще є голова. 17.06.12
|