Вража личина (старість)
Ех, розприндилась вража личина… Не бажаю сприймати її, Бо в душі; я ще й досі дитина, А вона лічить роки мені… Не дає розгулятись на волі, Лиш самотньо сидіти в саду, Я б за вітром побігала в полі - Загубила ціпок, на біду… І вовтузиться ніч до світанку, Не приходять відновники – сни… Випиваю до дна філіжанку Настоянок і - все до стіни… А душею літаю за хмари, Де снують витривалі орли, Може десь відшукаю там чари Довголіть… тільки б знати коли?...
Додав: Asedo1949 (04.09.2012)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2301 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА