А було ж колись
так ми палимо старі люльки ми з тобою такі дурнуваті сідницю вщипнути місячним сяйвом чи себе своєю ногою хвицнути .........................................Кнутс Скуєнієкс « Махорчина пісня « А було ж колись О, ми уміли веселиться!.. Могли Марену підпалить, себе хвицнути під сідниці або за лікоть укусить. Посеред вулиці ворота могли поставити за ніч чи голими дістати соти, чи пороху сипнути в піч, чи воза витягти на хату, чи начепить свині сідло... Були ми трохи дурнуваті, зате ж як весело було !
Додав: suziria (12.12.2012)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА