Жара, спекота, духота...
Жара, спекота, духота. Задушливо і, навіть, млосно. Для когось літо – ліпота. Для когось – гірше холокоста. А піт стікає по спині, До тіла пристава сорочка… Юга, примара у вікні - Хіба… врятує пива бочка… Але усе це теревені – Холодне пиво не врятує. Рука трясе пусту кишеню, Душа на розум репетує: "Зроби скоріше що-небудь. Врятуй хутчій мене і тіло… Хіба ж в таку погоду п'ють! Врятуй, врятуй…Най буде диво!"
Додав: inkulinets (16.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка , Вірші про літо
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1635 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Горіти пройдисвітам і душогубам у пеклі. І якомога скоріше.
leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.
leskiv : Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА