Як вітру опираються тополі...
Як вітру опираються тополі – Я навіть чую, стовбури скриплять. На опір цей дивлюся мимоволі – Мов паруса корони лопотять. Ця боротьба потроху шаленіє. Ламається слабке гілля й униз. А вітер гне дерева що є сили. Приймає, що донизу впало, хмиз. Раптово підхопив мого картуза І покотив мов колесо вперед. Тремтіло підчас бігу моє пузо, До поки наздогнали ми кашкет. Захекався. Стою біля криниці. Гойдає вітер наді мною звід. Почервонів – сміються молодиці: Мовляв, іще нічого – спритний дід…
Додав: inkulinets (22.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1318 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.