Жнива

            Жнива

Косить хлопець в полі жито

З досвітку не спав.

Потом все чоло покрите,

Митись йде у став…

…Там дівчина – квіти в косах,

Врода молода,

Личко біле, ніжки босі,

Кликнути б!.. Шкода.

Що злякається одразу,

Та втече кудись.

Погляд сприйме за образу

Що не дав вдягтись.

А дівча з води: - Козаче !

Що ти робиш тут ?

-         Кошу я, пора гаряча,

Бо жнива ідуть.

-         Певно ти стомився дуже.

Ну ж бо відпочинь.

Йди у воду милий друже

Тай до мене линь.

Відпочив козак у ласці

Дівчини – краси,

Силу почерпнув у щасті

Хоч добу коси.

Рік минув, жнива у полі,

Хлопець косить знов,

Йде спочити під тополю

Вже не йде у став.

Бо під деревом в тіньочку

Жінка з немовлям,

Що торік була в ставочку,