Марiчка /шарж/. Марічко, ти Марічко, люблю я твою вроду, люблю дивитися,люблю дивитися, як ти йдеш по городу. Як ти йдеш по городу, як ти несеш лопату, і зразу уявляю,і зразу уявляю, тебе стару й горбату. Марічко, ти Марічко, ти стала агрономом, люблю дивитися,люблю дивитися, як ти працюєш ломом. Як ти працюєш ломом, сокирою й граблями, і зразу захотілося, і зразу захотілося, з тобою на Багами. Марічко, ти Марічко, пора вже зупинитись, на себе як на жінку,на себе як на жінку, важливо подивитись. Важливо подивитись, і себе полюбити, a я собі тим часом, a я собі тим часом, буду це все робити. Буду це все робити, та й тебе шанувати, і тебе таку гарну, і тебе таку гарну, до сотні літ кохати. Марічко, ти Марічко, швидка ти, дужа й вміла, і навіть не відчула, і навіть не відчула, як на трамвай ти сіла. Як на трамвай ти сiла. І як город зорала. Як би не постаралась,як би не постаралась, була б сама копала. Марічко, ти Марічко, така вже твоя вдача, як би не роботяща,як би не роботяща, пропала б твоя дача.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2081 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
