Місяць задрімав на хмарі...
Місяць задрімав на хмарі. Тихо – а ні звука. Заєць причаївсь в чагарі – Насторожі вуха. Пролетить сова низенько Або трісне гілка – Стукотить моє серденько Та тремтить гомілка. Приглядаюсь в темні хащі, Напружую очі – В лісі заблукав я нащо, Якраз проти ночі… Най згорять оті лисички, З ними печериці – Гілки, змочені від мжички, Б'ють мене по пиці… Вийшов з лісу я під ранок. За селом, далеко. В лузі зустрічав світанок Чорногуз-лелека. В лузі коники стрибали, Зумкотіли бджоли… Мабуть, більше за грибами Не піду ніколи.
Додав: inkulinets (23.12.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1435 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя