От халепу, друже, маю
- От халепу, друже, маю,
Соромно й казати,
Із відрядження вертаю,
Відмикаю хату,
Глянув, жіночка на ліжку,
Закриваю двері,
Ще кваску попив із діжки,
Попросив вечері,
Повечеряв, та й байдуже,
Одяг зняв робочий,
Раптом – глип, а в жінки дуже
Бігають щось очі.
Заступила серце мряка,
Шафу відкриваю…
Отакенний лобуряка
Стелю підпирає.
В чому мати народила,
Ще й заплющив очі.
От як жінка моя мила
Коротає ночі.
Як з проблемою такою
Маю далі жити,
Плюнуть та махнуть рукою,
Чи дружину вбити?
- Хай живе, - друг промовляє, -
Не гріши на неї,
Ти так кажеш, бо не знаєш,
Гіркоти моєї.
Теж з відрядження вертаю,
Відмикаю хату,
Та й у спальню заглядаю,
Щоб моститись спати.
Раптом бачу біля жінки
Кума Никодима,
З ляку тиснуться до стінки,
Кліпають очима.
Все я пойняв без балачки,
Де й набрався сили,
Мчу на кухню, до заначки,
Бляха, осушили.
Тож довіри до дружини
Більше я не маю,
З дому їдучи, пляшчину
В сейфі замикаю.
От для роздумів де тема,
А для серця мряка,
А ти кажеш, що проблема
Голий лобуряка.
Додав: miknech (12.03.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1314 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Так, маєте рацію, що справжня людяність у малих речах, які вимагають великої внутрішньої роботи. А ще людяність - це свідомий вибір простоти, доброти
Nemo : бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам...
klavysjka : А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог.
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн