Я брешу про те що вони брешуть... Збрешуть й зеньки хлопають, їх вони терещать... а я, мов навіжений пес брешу.
Жах у цій подобі вити, мати свою кістку, ніякої міри в цілях... А вони теленькають про те, що нема віри... про те, що у житті, не лишилося надії... Дійсно кажуть - брешуть! А я - пес і промовляю мовою чистіше їх: ви маєте усе до чого здатен світ... ви огорнули волю в спритні руки, а ваш подум сягнув зорей вищих небес...
Але нема віри. Сидить і бреше цей навіжений... Зненацька... брешемо ми в унісон просторів різних таких наших чудес.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
