Я брешу про те що вони брешуть... Збрешуть й зеньки хлопають, їх вони терещать... а я, мов навіжений пес брешу.
Жах у цій подобі вити, мати свою кістку, ніякої міри в цілях... А вони теленькають про те, що нема віри... про те, що у житті, не лишилося надії... Дійсно кажуть - брешуть! А я - пес і промовляю мовою чистіше їх: ви маєте усе до чого здатен світ... ви огорнули волю в спритні руки, а ваш подум сягнув зорей вищих небес...
Але нема віри. Сидить і бреше цей навіжений... Зненацька... брешемо ми в унісон просторів різних таких наших чудес.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
