Телефонує внучка бабці
І розказує про все....
Як у дитячому житті,
Так їй вже дуже не везе..
- Приїдь, бабуся, розберися ,
Чому твоя дочка кричить?
Чому на мене твій зятьок ,
Так матами верещить?
Коли до нас,..... приїжджаєш,
Татусь,.. як риба мовчить...
А коли тебе немає,-
На мене й маму верещить.
Як найшвидше приїжджай!
Не можу вже терпіти!!
З ними сама розберайся, -
Вони ж твої діти!!
Автор: Алла Баранкевич(2015 р.)
Дякую! Приємно, що Вам сподобалося!Заходьте! Пригощатиму!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
