Телефонує внучка бабці
І розказує про все....
Як у дитячому житті,
Так їй вже дуже не везе..
- Приїдь, бабуся, розберися ,
Чому твоя дочка кричить?
Чому на мене твій зятьок ,
Так матами верещить?
Коли до нас,..... приїжджаєш,
Татусь,.. як риба мовчить...
А коли тебе немає,-
На мене й маму верещить.
Як найшвидше приїжджай!
Не можу вже терпіти!!
З ними сама розберайся, -
Вони ж твої діти!!
Автор: Алла Баранкевич(2015 р.)
Дякую! Приємно, що Вам сподобалося!Заходьте! Пригощатиму!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
