Наука і футбол.
Не хотів я колись вчитись
Тільки любив бити гол,
До останнього міг битись,
Щоб побігти на футбол.
Як прийшлося книжку брати
Батько каже.Що синок?
Може будеш щось читати?
Чи підеш,ти на урок?
Строгий він,до мене брався
Завжди вчитись заставляв,
Як зі школи повертався
Що приніс,синок?Мовляв.
Та яка там вже наука
Як в посадці самогон,
Ще й до того,одна думка
Щоб піти на стадіон.
Завтра в нас на стадіоні
Футбол буде-Тлумач-Щорс,
Форма в них,труси червоні
У нас буде голий торс.
Так я вчився десять років
Думав лиш про майбуття,
Скільки я порвав колготів
Що би стало на життя.
Додав: 0997030561 (13.10.2015)
| Автор: © Володимир Олійник
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА