Пн, 16.06.2025, 16:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-усмішка
 

Суть питання

Вітер. Ніч. І важко хмари
Сунуть низько над землею.
Недалеко від пивбару
В’ється вулиця змією.
 
А край вулиці з годину
Вже стовбичить чолов’яга,
Мов приклеївся до тину,
Мов полишила відвага
 
Стати серед тротуару,
Крокувати далі й далі,
Видно, сила зла пивбару
Чолов’ягу подолала.
 
А можливо, в чоловіка
Інший є мотив стояти,
Бо будинків тут без ліку,
Ніч, тож спробуй відшукати
 
Необхідну ту адресу
Заблукалому в дорозі,
Недалеко і до стресу,
Тож мужчина у тривозі
 
Перехожих зупиняє
Запитанням невеличким:
- Поясніть мені, благаю,
Де живе тут Гнат Павличко?
 
А один із перехожих
Придививсь до чолов’яги
Та й промовив: - Тю, та схоже,
Перебрав, браток, ти браги.
 
Ти ж і є той Гнат Павличко,
Про якого ось питаєш,
Я сусід твій, Стас Величко,
Чи й мене не пам’ятаєш?
 
- Пам’ятаю, - Гнат обуривсь, -
Я є Гнат, ти – Стас, це знаю,
Чи ти йолоп, чи ти дурень,
Я хіба об тім питаю?
 
Я хіба об тім печуся,
Ти ж уникни в суть завдання:
Не питаю, як зовуся,
Де живу, моє питання.
 

Додав: miknech (02.11.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірш-усмішка

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1157 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 maja • 05:52, 03.11.2015 [Лінк на твір]
І таке буває, згадався фільм "Іронія долі" yes
avatar
0
4 miknech • 23:23, 03.11.2015 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
2 Asedo1949 • 11:16, 03.11.2015 [Лінк на твір]
Цікаве закінчення. Не можна не усміхнутись, бо й справді якийсь дивний сусід попався... Ха-ха-ха)))) 55555
avatar
0
5 miknech • 23:23, 03.11.2015 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино.
avatar
0
3 ЛІРИК • 20:26, 03.11.2015 [Лінк на твір]
пити треба менше, але частіше )) і таке буває... єдина заувага, п. Михайле. Змініть тому вуйкові прізвище на Теличко хоча би. Бо ПАВЛИЧКА шкода. все- таки  метр, талановитий автор і хороший дядько. Бо ще образиться))) yes
avatar
0
6 miknech • 23:24, 03.11.2015 [Лінк на твір]
Ну, Павличків в Україні гребля, ще й гребелька збоку. Та й той, що метр, явно не Гнат. А в цілому вдячний за увагу.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz