Я сама живу в селі, та господу маю, Бо син в місті. Там сім’я, то ж усе тримаю. Є корова і бичок, кури, гуси, свині, Тільки збулася качок, не держу вже нині. По сусідству кум живе, то завжди поможе. Все від хати віджене, як воно негоже. Знадобилося мені звести з поля гичку, То намучилась тоді, щоб піймати бричку. Кажуть «бик» ось тільки був, шукає роботу, А мені, хай буде й «бик», аби звіз до плоту. Так зовуть всі Василя, а чому й не знаю, Та в селі майже усіх кличками взивають. Він п’яничка іще той, та мені байдуже Гроші справно заплачу, а там, прошу дуже… … Ось добро моє в дворі. Коні біля плоту. Прошу в кухні підождать плату за роботу. Поки гроші я знайшла, в хаті на узгірку, То у кухні бик - Василь зробив перевірку. І надибав у кутку ( день - не серед ночі) На спирту їдкий настій від недуг жіночих. Вихиливши цей настій, сталося погане, І на мить він загубив життя безталанне. Я приходжу, бачу «бик» лежить на підлозі. З ляку я до кума мчу. Тремчу, як в знемозі. Перегнулась через тин, почала кричати: - Швидше, куме, в кухні «бик» надумав здихати! Взявши в руку тесака, налигача в другу, Кум той пліт перестрибнув, як завади смугу, А цікавість так і пре… Чому бик у кухні? … Ця скотина має стайню, Боже всемогутній… А, тим часом, наш «мертвець» вже прийшов до тями. П’яні очі закотив, лежить у нестямі. Бачить стеля… кинув зір на стіни і двері, І беруть його думки про страшні химери. Як у світлі сонця вздрів кума на порозі, То відразу задрижав, як звір у облозі. Мабуть, здумав, що прийшли вже по його душу. Він поплямкав ротом так, як риба на суші, Та почувши голоси дременув до плоту Так, що навіть не схотів плати за роботу. Коні, вчувши батога, нагострили вуха… Віжки випали із рук… «бик» тікав щодуху…
п.КАТЕРИНО,я так зрозумів,що Ви знайшли гарного бичка.І з городу все возить,і ревізором в хаті працює.Ха-ха...Ну і що-нехай тікає,гроші то не получить.А може вечером прибіжить похмелитися.Гарний гумор.Нехай колоситься Ваша творча нива.
і сміх. і гріх. розвеселили. хоча я знаю схожу історію з життя із далеко невеселим кінцем. бо знайшли орачі крім самогонки ще й тушонку домашню стару. і через неї один "пішов спати"... не врятували.
Ой, пані Катерино, як чудово Ви описали таку пригоду! Вірш вийшов гарний. Так життя само дарує нам теми для написання. Дуже дякую за позитив!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")