Згадай.
Згадай той час,коли весною
Ті ясні зорі не згасали
Згадай,ту ніч,як під вербою
Ми одне одного кохали.
Ти біля мене вся тремтіла
Як те, маленьке, пташенятко
Тоді не знала,що хотіла
Як те малесеньке дитятко.
Надворі тихо було дуже
Десь там зозуля закувала
А ти казала:,,Любий,друже’’
Я так ніколи не кохала.
В твоїх очах любов сіяла
Як в небі тому,ясні зорі
Ти пам'ятаєш,як казала
Що полюбила ще у школі.
06.20.1996р.
Додав: 0997030561 (04.01.2016)
| Автор: © Володимир Олійник
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА