** "Можеш не писати – не пиши"
Про що хто мріє те і пише
Ще й мучить Музу: надихни!
А та втомилась, ледве дише
Миршаві шльопати вірші
Поет же лаври приміряє
І надуває губ пузир
І щастя в грудях завмирає
Серпанками блукає зір…
Завжди найдуться ті, що хвалять:
П’янкі зозулині пісні
І ось ґвалтує нишком пам’ять
Митець кохання і нудьги
Не втім біда, що він напише
Не втім, що знайде читача
А втім, що зябрами ледь дишуть
В сопливих зливах почуття
І важко нести це порожнє
І безтілесне, і чуже
Воно затягує безбожно
У щось безвольне і слабке
І заблукаєш ненароком
У тих віршах не наяву
А все щасливе, тут, під боком
"Митцем" занурене в смолу. 200216
колись мені такі болючі слова - не можеш - не пиши - пафосно сказав один старший поважний письменник. бо ти не геній і таланту в тебе нема. я дуже образився і не писав 5 років. а потім його простив. треба дуже толерантно оцінювати. з розумом. не довіряти літературним божкам -ідолам. котрі часто поклоняються грошам. а не бачать талантів. бо вони майже небожителі...
Я васрозуміє, у самого так було, але тут я мав на увазі зробити кожному для себе відверту самооцінку. дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
