Хіба нам треба стільки «слуг»?
- Я хочу знати.
Невже такий важкий той «плуг»,
Щоб не підняти
Десь половині, нехай так,
«Рабів народу»?
Тоді зароблений п’ятак,
Усім на згоду,
Послужить більше на людей
І на реформи,
А не кормити той «бордель»
Без глузду й норми,
Що, лиш солідність гаманця,
Для них щось значить,
А, як людські печуть серця,
Ніхто не бачить.
І, як своє, то вижмуть все,
І по закону,
Не придерешся тут уже,
Кричи до скону…
То нащо тих «плугатарів»
Вельми багато?
Хіба без їх «коментарів»
Не буде свята?...
Це дійсно правда, Катерино! А може, давайте спробуємо ми самі туди? Як правило, на цьому питанні розмова заходить у глухий кут... Але це так, мої роздуми в куточку.
Не святі горшки ліплять...я така, що пішла б і в вогонь, і в воду, та, як кажуть, рада душа в рай, та гріхи не пускають...Мої роки вже не дозволяють такої бурхливої діяльності, а ось з писаниною, я ще добре справляюся.Як на мене, такі грандіозні справи повинні брати на свої плечі молоді, в котрих багато сил, здоров'я і енергії. Ось бачите, викликали мене на відвертість... Дякую за коментар!
П. Катерино, та вони не тільки своє повижимають, а й чужим не погребують. А щоб побачити, як печуть людські серця... Та чи воно їм треба?! Гарний вірш і дуже влучний. Дякую. Хай щастить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Дякую. Хай щастить!
