КАВОВЕ КОХАННЯ

КАВОВЕ КОХАННЯ

О, Божечки, яка духмяна кава,

А поруч ти — усміхнена лукава.

Ось, ось — ось ось мене невдаху звабиш,

А вже за мить без жодних жалів зрадиш.

Звичайно,.. я усе це помічаю -

Та без обурень, бо тебе кохаю.

А кава... так тремтить у порцеляні,

Як сонечко в калюжі на світанні.

Злились червоне з чорним у єднанні,

Як насолода з сумом у коханні.

... Схиляєшся над чашечкою кави,

На мене очі скошуєш лукаво,

І кажеш з притиском у кожнім слові:

Як краща кава, то лише у Львові.

А Харків твій даремно час марнує -

Такої точно він не приготує.

Погоджуюсь, не морщу навіть лоба,

Лише б тобі було все до вподоби.

Закоханий - не здатний до відмови.

Беру квитки — ми їдемо до Львову.

У ньому певно краща буде кава,

А посмішка твоя — ще більш лукава.

Парує кава в білім порцелянні

Раює серце в кавовім коханні.

28.03.2017