Я спробую пережити й забути
Своє сіре й марне життя.
Я не бачу не хочу і чути
Пережити я хочу життя!
Там де в пустелі туманів
Я захотів просто забуть
І розбити всі плани тиранів,
Де голосів більше не чуть.
Що же краще одна безнадія?
Чи просто докучливий біль?
Чи у тумани закована мрія?
Чи стогін, що йде звідусіль?
Чи може серед ночі німої
Як у душі чорний хміль,
Не чикати тої сірої, злої
Долі та від неї свавіль.
І просто на мить хоч відчути
Волі солодкий політ.
Пережити життя і забути,
Розламати нещадний магніт.
Просто кинутись у прірву туманів
Холодних і далеких вітрів,
У смерті немає кайданів
І не має даремності слів.
| 
та
у Вас 
0
