Дякую, Ліля! Люди, котрі пройшли вишкіл у Совку, дуже рідко здатні змінювати свої радянські звички. Навіть у еміграції я бачу людей, котрі, проживши в тотально іншому суспільстві кілька десятиліть, продовжують мислити так само, як звикли в СРСР. Як на мене, Ліля, патерналізм, котрий був генеральним напрямком стосунків між владою та громадянами(ПІДЛЕГЛИМИ) за комуністів, спотворив людей навіть більше, ніж сама комуністична ідеологія.
Так вірш на злобу дня. Я далеко не Христина і часто- густо пишу гостренькі вірші про владу, але, як та Христина, я теж чекаю від цієї влади чогось хорошого і не вважаю, що її треба змінювати, як рукавички, бо толку не буде. Щодо холопства, що є гіркою правдою, бо так було, є і буде,( в загальносвітових масштабах) але й образою, то чи не думаєте Ви(прошу не ображатися), що поїхавши за океан Ви перестали ним бути?
Дякую за відгук, пані Катерино! Стосовно Вашого запитання. Ні, холопом я не був з дитинства, бо така моя суть. В дітсадку в 1963-му році пробув лише 2 тижні - тотальна несумісність з іншими дітьми. В школі мав оцінку за поведінку тільки "уд." та доволі часто "неуд." - непокора та несумісність з вимогами радянської система освіти. В 12 років допався до слухання "Голосу Америки", а в 14 за мисленням вже був реальним антирадянщиком. В 16 активно пропагував серед молоді те, що чув з "радіоголосів". В 14 написав першого антирадянського вірша - "Воспоминания о Латвии", котрий був навіяний враженнями від поїздки з батьками до Юрмали у серпні 1974-го року. Далі був активістом Остерського осередку Руху, багато боровся за права робітників у профспілці на заводі "Радіодеталь", де працював з 1983 по 1993-й роки. Очолював Групу робочого контролю. Так що холопства в мене не було навіть і крихти, пані Катерино. А США дали мені КОЛОСАЛЬНЕ моральне полегшення. В Америці я знайшов саме те, про що мріяв з дитинства - СВОБОДУ та ЦИВІЛІЗОВАНІСТЬ. Ні, штати - не рай, але в порівнянні з Совком та постсовком, Америка - супер. А совкам в цій країні доволі сутужно. Це я знаю достеменно, бо спілкуюся з цими бідаками майже щодня... Скиглять за Сталіним, п'ють за Брежнєва...
Ви праві, пане Вікторе! В Україні така порода має велике розповсюдження. Москалі з нації козаків таки змогли зробити націю свинопасів, котрі вважають владу сакральною і тотально покладаються на всякого пана. Абсолютно те саме і в Росії. Але там справи в тисячу разів гірші, бо в жителів Московії за період татаро-монгольскої орди та правління династії Романових, а це разом 600 років, просто вже немає гена непокори. Усе вільне та незалежне в них знищено вщерт! А більшовики за 75 років їхнього правління те все довели вже до максимуму. Але українці все ж таки здатні на повстання, а от москалі - тільки на бунт. А це речі вельми різні.
І тоді подяка, Надя! Оті Христини та інші герої моїх сатиричних віршів і призвели Україну до такого стану, котрий зараз є. Саме вони, бо пики у владних кабінетах не впали туди з Марсу, а були приведені невігласами-совками!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к