Шуба

Восьме березня на носі…
А на серці – матюки…
Рік дружина шубу просить!..
в мене лиш… – на цигарки…

З горя пляшку, бляха-муха,
випив з кумом (той ще кнур!)…
Каже – переший кожуха!
Буде шуба «від кутюр»!..

Геніально!.. Кройка… Пиво…
Голка… Нитки… Ще хильнув…
І під вечір, шубне диво
я на кума одягнув!..

Як на показі в Габани,
швендяв кум з кутка в куток!
Шуба – шик! (здалося зп’яну)… 
- Наливай на посошок!..

Причалапав десь під ранок…
Двері… Начебто мої…
- Шуба від кутюр, Тетяно!
Штука баксів, мать її!..

Далі – іскри лиш яскраві
пам’ятаю… і кулак...
Ранок… Чорті-шо на лаві,
волохате… Біль… Синяк…
………………………………

Не курю… Не п’ю… Аж зуби 
зводить від таких тортур…
Відкладаю все на шубу…
На звичайну… Не «кутюр»…