Чи хтось зурочив... Чи, можливо, здуру...
Та як згадаю, бляха-муха!.. Боже збав!..
Я покохав її ходу... Її фігуру...
І руку й серце запропонував...
Вона мені - Нема проблем! Будь ласка!
Люблю простих мужчін понад усе!
Кажу - Зніми для поцілунку маску...
Вона зняла... Ще й до сих пір трясе...
Я втік тоді... Я драпав без зупину,
як від левиці африканська лань!..
Зарікся - до кінця, блядь, карантину -
ніяких поцілунків та кохань!..
А як же як у відомому фільмі.. пакет на голову? Таж маска нічого не прикриває)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
1
