Сільський чортополох
Ось дивлюся я на небо,
Хмарки якось там висять.
Чи то ж так воно і треба,
З висока вони глядять?
Подивилась я навколо,
Бачу, казани стоять,
На подвір'ї у сусідки
І неначе гомонять.
Ось спостерігаю далі,
Півень на даху сидить:
-І чого туди забрався,
Що нема чого робить?
Бачу гуси по дорозі
Швидко, швидко так біжать,
Можна зразу зрозуміти,
Що машини вже летять.
О, ось вийшли дві сусідки
і почали:
Одна одній, щось казать
І тут сталось неможливе
І вони уже кричать.
Я почула, що собаки
Почали й собі брехать.
Мабуть вирішили разом
Тишу навкруги зірвать.
Ось замовкло все навколо,
Чарочки уже дзвенять.
Дві сусідки призамовкли,
Та й собаки вже мовчать.
Що казати, нема що,
Ой, село – це є село!
Додав: Stoeva (11.05.2021)
| Автор: © Анна Стоєва
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка , Стоєва Анна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2805 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА