У когось листопадово сьогодні,
А в мене вже груднево на душі.
Дивлюся я на вибрики погодні.
Чомусь мені не пишуться віршІ.
Зібрала я у вузлик чималенький
Свої здобутки: пару порівнянь,
Метафору і образів простеньких,
Пішла шукати Музу без вагань.
Різдво невдовзі. Снігом притрусило
Мою задублу душу на шляху.
"Ех, Музо, Музо, де тебе носило?
Що робиш ти, самотня, на даху?
Негайно злазь. Ходімо в теплу хату
Писати вІрша, бо мені кортить."
"Я зірку Вифлеємську жду,- пихато
Сказала Муза,- щоб Різдво зустріть."
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: «Ода відкритій душі» – щирий і світлий твір, де звучить любов і турбота про власну внутрішню сутність. У ньому відчувається прагнення зберегти чистоту й силу душі, яка є храмом любові та оберегом.
virchi: Кожна людина має свій хрест – власні гріхи, провини, випробування, але водночас і свою любов, мрію, пам’ять, які підтримують і ведуть уперед. Повторюваний мотив «у кожного» створює відчуття універсаль