ПРО ВЕДМЕДІВ (іронічне)
Ведмедиці - Велика і Мала - Джмелів-зірок тримають у облозі. Безмежна ніч (тягуча, як смола!) - Єдина рима у моїм барлозі.
Терпець і сіль - на кінчику ножа. Втікають геть нестворені сонети. Чалапає заспане ведмежа: "Чого ти, мамо?.. Мамо, чуєш, де ти?.."
Літає Муза, люта, як бджола, - Краду її меди, коли не спиться. Ведмедиці - Велика і Мала. А я, немов покинута вовчиця!
Усе життя чекаю на весну, Дивлюсь угору - на небесну мапу: Чи ж мій ведмідь пробудиться зі сну І перестане, врешті, ссати лапу?..
|