Дідусь листа старанно пише
З проханням в облвійськомат,
Горить свіча, в кімнаті тиша,
Лише від тютюну – туман.
Він коваль був в коліні сьомім,
Відомий всім на три села,
А от граматику освоїть
Йому робота не дала.
Аж тут онук зайшов до хати,
Листа з-за спини прочитав,
Дід посміхнувся винувато
І хриплим басом запитав:
– Потрібна, Грицю, допомога.
Як в множині писати "грудь”?
Скажи скоріше, ради Бога,
Хай її ляхи заберуть!
– То це я знаю ще з колиски,
Ви замініть російське "грудь”
На наше рідне слово "цицька”,
Там люди вчені, розберуть.
– Я річ веду про оборону,
Навіщо мову ти вивчав?!
Це що ж виходить, я на фронті
Цицьками Київ захищав?!
| 
та
у Вас 
1
Щиро дякую за вдалий віршований гумор. Хочу ще!!!