Волинь. Колонія неповнолітніх. Блукають діти непривітні. Лунають співи в стилі ретро. Наглядачі несуть портрета. Всі в'язні, наче прикипіли: На тлі великім сніжно-білім Дививсь на них їх давній кент, - Новий країни президент. І хтось з юрби маленьких зеків Спитав в наглядача здалека: - Я теж, звільнившись, можу бути? - Так, - відповів, - ще раз відбути...
Сашо, я в шоці.... До чого дійдемо ... А вірш гарний, ти виріс у віршуванні, це так помітно. Думаю, що у цьому випадку "непривітні" пишеться разом, перевір.
Кожен народ має те, на що заслуговує... Але ми ще не вирвалися з тоталітарної системи, не подолали її наслідків, ми ще не відродилися як народ. Є надія, що ще років двадцять і... Якщо не...
Моя дитина, до речі, попросилася на вибори. Я сказала, що дітям заборонено голосувати. А вона сказала, що шкода. - і за кого б ти проголосувала? Запитала у неї. - За Бога. Впевнено відказала.
Ось так по-дитячому мудро. А нам дорослим лишається думати де знайти "правильного Бога"
Я голосую за себе, завжди.
Зрештою, люди почали боятися нового президента, його можливих режимів, наслідків керування... А президент це так би мовити - лице народу. То певно народ боїться власного відображення. Це якщо боятися. А можна розгледіти приємні риси. Принаймні одну бачу на яву - ми - люди і відображення - людина. Давайте думати накраще, а не боятися неминучого. БО це те саме, що боятися смерті, якої ніколи не пізнавав, бо живеш. То чого тоді її боятися, якщо ти не знаєш чого саме боїшся?
І є істина у вустах дитини. Бо Бог то є Любов. Любов, яка живе в середині кожного з нас - у наших Душах. Тому мій вибір за Себе - ту частину Бога(Любові). А коли навчимося обирати себе, то навчимось бачити хороші риси лиця.
Вся в маму... Ти в усьому права, Світлано, тільки шкода, що стільки мільйонів відображає один зек. Недавно один міліцінер мені сказав: колишніх зеків, ментів і негрів - не буває... Дякую за Твою увагу.
Ну знаєш це вибір народу, я мабуть із цим б примирився, якби наш браток,що із сходу, хоча б говорити навчився :tongue: P.S мабУть маю повне я право, за вірш твій поставити Браво
Добре підмічено. Хто з дітей мріє стати президентом - потрібно пройти через колонію. А які ж їм висновки робити? Вони все сприймають безпосередньо, напряму. Хай мій син краще мріє бути асенізатором, ніж таким президентом.
Ой, Олександре, ВИ - молодець!!! Цей вірш потрібно розвісити великим літерами десь у центрі кожного міста, щоб читали і...сміялися від сорому... Хоча багато прихильників нового президента кажуть: помилки молодості... І нічого довести їм неможливо... Дякую за вірш. Хочеться написати, що отримала задоволення, але ні..не отримала - занадто болюча, прикра тема....
Ну не знаю, кому як, але це ж добре, якщо після моральних падінь у дитинстві людина може досягти таких висот. А от інша справа коли наші "виправні" заклади тільки і годяться для того, щоби їхні "вихованці" знову повернулися назад...
Василю, Ви про які висоти говорите. Висоти це не тоді, коли Ти дивишся на усіх зверху вниз, а коли Тебе люди сприймають, як вищого і кращого у чомусь. Які ж тут висоти... Це, швидше... низоти...
А за твір, звичайно, відмінно. Та й взагалі ця тема (не про президенство, а про людей, які відбувають покарання) у нас на сайті не так вже й добре розкрита.
Добрий вірш і сміливий, співзвучний з моїм настроем.
Можна ще штрихів багато характерних дати, Але ж як бо зреагує пересічна мати? Вона бачить, що робиться, її не обманеш: «Вчися, синку, красти змалку – президентом станеш»!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")