Cліпнуть щоденно утомлені віченьки,
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Мишою марно крути! Від отого електронного мотлоху
Користі нині – чортма,
І відчуваю, що, певно, потроху я
Тихо здурію сама. Тексти, що страдницькі рученки тикали,
Раптом пропали ураз.
Чи тебе віруси, стерво, засмикали,
Чи підхопило ти сказ?! То зависає, то геть не вантажиться,
Грець інтернет десь забрав...
Той, хто приборкати чудо наважиться,
Мабуть, і чорта б здолав! Дома дітисько одненькеє мучиться,
Звикло саме й засинать:
Ненька ж із компищем клятим вовтузиться,
Нікому «Люлі» співать. Тихо благаю Богиню Оновлення,
Викинь, спиши, порятуй,
Чудо технічне на наше замовлення
Швидше нове подаруй!
| 
та
у Вас 
0
