Світає… Остання зірка в небі сяє, Місяць з хмари виглядає І як примара вже зникає Отак і ранок наступає. У віконце сонце заглядає й Своє проміння у всесвіт посилає Й частиночку свого тепла (мені) дає. У мріях казка завмирає І час довкола зупиняє, Душа ж моя у просторі блукає Й кохання чарівного там шукає. Я прокидаюсь вмить, Й дивне почуття в мені жеврить. Я оченята закриваю І щось незвичне відчуваю….
|