Шанс. Життя фонтаном било, Буяло, все цвіло, Та впав листок із гілки І наче не було. Ну, як не було, було! Це не забуть ніколи, Щасливих літ дитинство, Веселі роки школи, Щоб все оце забути, Про те немає й мови. Від’їзди на навчання І мамине зітхання, І перші поцілунки, Ночей ясних дарунки. І перші кроки сина, І школа, і машина, І перший, перший, перший…. Не в силах все згадать, А я уже на пенсії, Мені за шістдесят. Здається вже заслужено, Сиди і віддихай, А я все кручу мишкою, Рядки розлізлись в край. Я часом собі думаю, Навіщо ті вірші? Нащо безсонні ночі? В чеканні довгі дні. Нащо мені ті сайти Жовтенькі мерехтять. Я місяць, як навчилася, Комп’ютера включать. Ба ні! Так і лоскоче Відкрити й прочитати, Який сьогодні віршик, Зуміли написати. Радію, мов дитина, Я гарному віршу. В думках вже мимоволі Свого вірша пишу. Признатися вам друзі Я хочу дуже щиро. Я вас знайшла на сайті І сталося. О диво! Я шлю вам свої вірші, Проводжу з вами час, То Бог, мені в дарунок, Іще один, дав шанс.
Щирий вірш. Життя прекрасне! Із вірша всім стало ясно, Із вірша любові річка, А до торту вірш, мов стрічка - Поздоровлення і тости. А на сайт заходьте в гості, Ні скоріше, в дружню хату, Разом вірші почитати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
