Як довгоногий чорногуз
У мул прокислого болота, -
Я в перемет по пояс вгруз
І запізнився на роботу.
Та керівник не розумів
Моїх пояснень не уявних
І, не приховуючи гнів,
Корив уперше безпідставно.
Йому було не до снаги
Мені повірити хоч трішки,
Бо замели густі сніги
Слідів залишену доріжку.
Хоч я благав його чимдуж
Зневіру в щирість побороти, -
Не вірив він, що в сніг я вгруз,
Немов лелека у болото.
| 
та
у Вас 
1
