Найдорожче за все - дружба!

Андрій. Добрий вечір, куме,
Чи ви не охрєнєли?
Чи вас совість не загризла за ту горілку,
Що без мене пили?

Оповідач . Стрепенувся кум Василь –
Василь. Звідкіля він дізнавсь?
Я ж нікому не казав,
Пить на ничку намагавсь.

Оповідач. Щоб ви знали куме,
Кум Андрій ідіотом ніколи не був
Як ви співали «Напилася я п’яна …»
Я аж у лісі чув.

Як скінчилася закуска -
До мене пішли за огірками,
А Горпина вас прийняла
краще рідной мами.

Білий день надворі, а вона ще спить
Каже: «Крепко голова болить».
Чи ж то можна, коли кум у лісі
безсоромно із кумою пить?

Оповідач. Стало соромно Василю –
Очі нігде діти
Василь. «Пробач куме, я клянусь
Віднині лиш з тобою пити».
Оповідач. За примірєніє такеКовбаскою
Андрій. І голубцями обов’язково
Оповідач. Треба сачно закусить
Горілочку медову.

Пили за батьків за дружбу
Всі заначки Василь подіставав
Обіймалися куми, цілувалися куми,
А кум Андрій, навіть, заспівав.
співає
Оповідач. Все так добре починалось
А тут, бац, жінка повернулась,
Куми під стіл поховались,
Щоб плачевно не вернулось.

Сидять вони під столом,-
Козакам так страшно
А вона як трахне… по столі кулаком
По пляшці як бахне!

Злодіяніє таке Василь не прощає
Як випригне він з-під столу, -
Жінку з землею зрівняє.

Василь. Спасибі тобі люба,
що ти така мила.
Шоб ти за свій поступок
у пеклі горіла.

Шоб тебе чорти там
Смолою обливали
Шоб ти таке паскудство
ніколи не вчиняла.

Оповідач. Жінка у Василя була
Непроста молодиця
Як узяла руки в боки:
Жінка. «Ну тепер молися!»

Молися Богу й людям
за свою ницу душу
бо я тебе, скотина,
за горілку придушу.

Оповідач. Розійшлася молодиця до самого краю
Василь біга кругом столу, -
А вона здоганяє
Його душу бідову.

А в Андрія під столом
сталось отравлєньє,
як забекав він козлом
та все просить прощеньє.
Андрій. «простіть, простіть».
Оповідач. Кума від такого паскудства
Вся обалдєла
Жінка. «ти шо , гад, там робиш?
Шоб тебе молнія вбила…»
Оповідач. за шкибарки як смикне
кума Андрія,
тай пенька йому під зад,
тай по морді пригріє!

Тут розбори почались,
Бо Василь за кума
Кого хоч би повалив,
Що ця жінка собі дума?

Коли б’ються за горілку,
В сім’ї бунт та сварка –
Примирити може всіх
лише повна чарка .

заходить оповідач до хати, куми всі затихли.

Добрий вечір, куми дорогі
Чого ви розходились?
Ось приніс я цю площину,
Щоб з вами розпили.

Андрій. Прийшов мир у хату враз
Жінка подобріла,
Свого кума Ростислава
між грудей пригріла.

А історія наша проста
Не про п’яниць дужих
Мораль її така:
Разом. Найдорожче за все дружба!!!