Веде моя шановна і глибоко, ну дуже десь глибоко-поважна, теща мого 5-ти річного синочка Захарія додому з садочку. Недалеко від дороги є залізна дорога. І в цей момент чути як їде поїзд . Малий каже:
- Бабусю,коли я виросту я буду поїздиром.
-Не поїздиром ,а машиністом,-поправляє Захарія моя теща і ледве стримуючи сміх , додає:
-А чому ти хочеш бути проїздиром?
Малий відповідає: (увага, готові читати далі?)
-Бабусю,ну що не зрозуміло? Я хочу бути ПОЇЗДИРОМ,щоб мати ПОЇЗДЯЧУ роботу. Коли теща мені про це розказала, я сміявся до сліз, а Ви шановні?
| 
у Вас 
0
