Веде моя шановна і глибоко, ну дуже десь глибоко-поважна, теща мого 5-ти річного синочка Захарія додому з садочку. Недалеко від дороги є залізна дорога. І в цей момент чути як їде поїзд . Малий каже: - Бабусю,коли я виросту я буду поїздиром. -Не поїздиром ,а машиністом,-поправляє Захарія моя теща і ледве стримуючи сміх , додає: -А чому ти хочеш бути проїздиром? Малий відповідає: (увага, готові читати далі?) -Бабусю,ну що не зрозуміло? Я хочу бути ПОЇЗДИРОМ,щоб мати ПОЇЗДЯЧУ роботу.
Коли теща мені про це розказала, я сміявся до сліз, а Ви шановні?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
