Кашпіровський - тато
Кашпіровський - тато. У сім*ї старого Філька, сталася новина: Сама старшая дочка, народила сина. Саме смішно що вона,Люська,мати сина, Ще невіддана була,й теньга як конина. В світі кажуть:всі жінки діляться на двоє; Одні родяться робити,другі для любові. Люська була перший тип,їй би лиш робити: Двадцять свиней,сім худоби,дрібу не злічити. Та й страшна на писку була, по-правді сказати. Хто горівки скільки випив,щоб з нев переспати? Але як би не було у селі Просторнім Всі хлопи десь пощезали та як би по войні. Лиш самі баби та діти,всьо село пустує. Жоден хлоп ся не покаже, бо го замельдує. То не жарти як принеси байструка в подолку , Щось попробуй докажи, то нема в цім толку. Всі чутки ці доповзли аж до сіліради, Зразу визвали Омона ,аби дати раду. Міліцейскі оточили село як німаки. Аби часом хтось не втік,тре зібрати факти. Першу взяли на допрос Люську, разом з сином: «Де ? Коли? Від кого маєш?»-питають,-«Дитину». Люська зразу вся здушніла,почала потіти. Свому сину цицку пхає,та й давай ревіти. Дитиниско се зачуло , та й собі почало. Десь пройшло зо дві години, закім перестало. Фільо взяв дитину в руки і поніс до хати, А Омони Люську в груди,знов давай питати: «Де ? Коли ? І з ким ти спала? Місце нам покажеш, Бо заведим кримінал,як нам не розкажеш. Через то ,що ти вродила,хлопи пощезали. Ти нанесла,фест великий ,урон для держави. Хто буде за то платив, шо не на роботі? Ніц не роблять ,ся валяють ,як той-во в болоті». Люська як то, всьо, зачула , і давай втікати По драбині ,раз на стрих,певно щоб скакати. Зразу вилізла на дах,як та сіра миша: «Ой на кого, дитя моє. я тебе залишу? Чо ся в мене причипили,якої холери, Маму хочете забрати в бідної дитини? Кашпіровський його тато,скажете се сину, Відростив одним волосся,а мені дитину. То ж простіть мя люди добрі, я не виновата». З стриху, гепнула на землю,як австрійська платва. Всі ся люди розтупили ,думали,що амба. Але Люська моцна баба,як совєцка дамба. Як зачули то Омони ,як баби кричали, Дубельтівки погубили,так з села тікали. Люська стріпалася трохи,каплю постогнала. І додому,свого сина,годувать пігнала. У сім*ї старого Філька, сталася новина: Сама старшая дочка, знов родила сина. 20.03.1999
Додав: kiv-als (24.05.2011)
| Автор: © Сагайдак Ярослав
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2316 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.