Тутешній столяр.
Поліклініка,палата,слабих ціла купа,
Той жаліється на ногу,другий нище пупа.
Третій вічно ся регоче,бо му писк скрутило,
А четвертий мав терора*, тьоща го побила.
П’ятий навіть ся не руше*,тихо хлепче мід,
Шостий ніс свій розриває,але вже обхід.
Зразу двері ся творили,зайшов хлоп в халаті,
Пацієнти писк* закрили,він тепер при владі.
«Хто скажіть,слабі, ми живо*,здав аналіз вчора,
Треба всьо ми записати,є до вас розмова»
«Ну та я»,- сказав бліденький,що лежав там скраю,
«Ясно,добре,скільки росту,чуєте питаю?».
«Але дохтор, поясніт ми,нашо вам то знати ,
Чим мій ріст на сей аналіз може повпливати?».
Хлоп в халаті ся прицілив,не відводе погляд:
«Так то так ,но я не дохтор,я тутешній столяр».
мав терора*-фізична розправа навіть ся ек руше - не рухається писк* - рот живо* - скоро
|