Тема хороша, а форму би ще трохи підтягнути, не лінись! Ось про борню мені згадалося моє давнє.
Хіба тут винний Прокруст, Що повно замкнених вуст, Закритих в панцир сердець, Що йдуть в ярмо навпростець?! Душа, закована в страх, Сум, що виношуєм в снах, Біль непромовлених слів. Хіба ж це хрест королів?... Не слід Прокруста винить, Що ми свою ненасить За світлом правди й добра Втопили в хвилях Дніпра, Не втамувавши її. Всі програємо бої, Поразки – звична нам річ, Бо вже давно з наших віч Не пломеніє вогонь. Та прошу: «Боже, боронь Нам далі скніти в багні Своїх страхів і вагань, Розчарувань й нарікань...». Все ж – краще згинуть в борні!
Хто закликає нас "у вись" ? А там Господь! То ж подивись, Чи Він хоч раз в своїх словах, Втолковував у наших головах, Про війни, безлад, і про кров? Він вчить нас тільки, про Любов!
Так пані ,Катерино ,слушне зауваження ,та я про справедливість натякав ,кішку ,щоб ніхто не ображав - взиваючи до любові . Я ,разом з Вами ,тільки за ЛЮБОВ ,
цей вірш свідчить щиро і відверто про ваше живе і доброзичливе серце, пане Мартине, про Вашу даровану Богом здібність любити, а тому співпереживати всьому живому. Такий талант набагато рідкісніший, чим навіть поетичний... гарний вірш ваш, а майстерність -- справа наживнА... дерзайте! наснаги Вам.
Дякую за добрі слова , здається ,що Ви більше мене взнали з одного вірша ,ніж я сам себе за все життя !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
