Заметіль, заметіль, біла віхола... Хоч сідай на дорозі й плач - Маршрутівка в село не доїхала І не скаже ніхто "пробач".
Хтось зачитує вирок рокові, Що закінчиться от-от-от. Я в заметах дрібними кроками Йду у напрямку де село.
А навколо не видно й вогника І стежини нема ніде. Я дивлюся очима вогкими: Чи Новий рік сюди прийде?
|