За запах тіла і
його сліди
На простирадлі
позабуті нею, -
Ти зрадника
суворо не суди,
Гукаючи у свідки
Гіменея.
Не хочу чути я
твоїх проклять,
Охоплений
зненацька німотою –
Могла б і за
дверима почекать
Закінчення
шаленого двобою.
І не вмивай у
ревності слізьми
Своє обличчя,
скорчене у муках,
А чоловіка
грішного візьми,
Переступивши
гордість, на поруки...
27.01.12
|