Усе на світі – суєта,
Все пустота і марнота.
Чужі б отверзнути уста
Для слова праведного, та…
Василь Простопчук, "Рубаят”,
2006 р
ЧУЖА СУЄТА
Усе на світі – суєта,
А в суєті чужі уста.
На слово праведне не густ,
Тому чужих шукаю уст.
***
Коли ти так
дивишся в’їдливо на мене, в мою варикозну любов
я хочу сказати,
що в мене нічого немає.
Окрім вивихів у
голові. Окрім віршів цих документальних,
немов
сутінки попід
очима, що їх оператор знімає
у профіль.
Софія
Сітало, "Дві тонни. Антологія поезії
двотисячників”, 2007 р.
ВИВИХИ
Не дивіться ви
так на мене,
Не шукайте в
мені таланту,
Не тріпайте
любовні вени,
Не в’їдайтесь в
засохлі гланди.
Геть нічого в
мені немає,
Окрім вивихів у
голівці,
Окрім сутінок в
оці скраю,
Окрім тіней у
лівій брівці.
Та ще вірші
документальні
І думки мої
варикозні,
Та рядки оці
ненормальні —
Аж самій стає
гидко й млосно.
***
учора знову
не померла
завадили
непередбачені
обставини
Ольга Ляснюк,
"Третє бажання”, 2004 р.
ОДА ЖИТТЮ
От халепа! Знову не вмерла!
Обставини кляті завадили.
Зате верлібри які поперли –
Друзі пожить порадили:
– Ну що ти, Олю! Яке вмирати?
З твоїми ци***ами – це просто злочин,
Бо, окрім вірші дурні писати,
Є ще чимало прикольних збочень.
***
ніч
ожинове варення
намащене на шибку
не раз
зішкрібала його
щоб поласувати
напевно
тому я брюнетка
Ольга
Ляснюк, "Третє бажання”, 2004 р.
БРЮНЕТКА ВНОЧІ
Я брюнетка. Тому я голодна.
Особливо вночі так страждаю:
І варення із шибок холодних,
Як не бачить ніхто, зішкрібаю.
Просто банка з варенням розбилась
І заляпало вікна в кімнаті.
Та зате я уволю наїлась –
Ми цей рік на ожину багаті.
© Copyright: Гнат Голка
|