У прямокутнищі — мешкаю,
по прямокутницях — ходжу...
Сідаю — на прямокутник,
обідаю — за прямокутником,
лягаю — на прямокутник,
прямокутником укриваюсь...
Одні прямокутники — читаю,
на інших пишу,
на треті молюсь...
Макс Лижов, "Дві тонни. Антологія поезії двотисячників”,
2007 р.
СИНДРОМ ГЕОМЕТРІЇ
Усе в моїй палаті прямокутне:
Підлога, стеля, стіни і карниз.
І так мене заклинило відчутно,
Аж я в куток за койкою забивсь.
Казав учора лікар Переноско,
Що в мене геометрії синдром −
Одна реально звивина у мозку,
Та й та прямим защемлена кутом.
***
ми відчуваємо повітря потяг
вітри йдуть вулицями як поїзди
ліфти гуркотять як водоспади
ми чекаємо вітер разом
на Холодній горі
на Холодній горі
Артем Антонюк, "Дві тонни. Антологія поезії двотисячників”,
2007 р.
ШОСТА ПАЛАТА
ми відчуваємо ліків запах
аромати летять коридорами як
каталки
гуркотять як візочки
ми чекаємо уколів разом
в Шостій палаті
в Шостій палаті
***
Неманікогоасвітло
горить-бабанеля-
неманікогоасвітло
горить/нікогонем
аєкрапаєдощ/увім
кненесвітлозатопи
тьквартиру/нікого
немаєасвітловідкр
ите/нікогонемаєас
онцегорить
Артем Антонюк, "Дві тонни. Антологія поезії двотисячників”,
2007 р.
ШОСТА ПАЛАТА
(продовження)
татутіпродовжувати
неварто-ітаквсезрозуміло-
діагноз/яктоговорить
сяналице/тащобяздох
такуфігню/читати/хоч
вбийте/ніколи/непогоджусь
щоценормальноіщо/цемає
правонетещо/називатись/
поезієюавзагалі/
право/нажиття
***
ДУРКА
Я залізу на пеньок і поскачу!
Дурка плаче по мені, дурка плаче!
Я від неї всім на зло заречуся.
Дурка плаче по мені — я сміюся.
Я наїмся ритуального сала,
Що по рації мені передали,
І відкрию гамівного портала,
Щоби дурка по мені заридала.
Артем Захарченко, "Дві тонни. Антологія поезії двотисячників”,
2007 р.
100% ДУРКА
От були у нас раніше поети:
Все пророки, бунтарі та естети,
Зодчі віри, волі, правди і сили,
А тепер – одні клінічні де**ли.
Не творять, а сра****ов виси**ють
–
Бідна Матінка-Вкраїна ридає.
Як поглянеш на це плем’я
шмаркаче,
То за кожним з цих «митців» дурка
плаче.
© Copyright: Гнат Голка
|