Є два шляхи, обидва у нікуди З народження до смерті і назад Без пам’яті, щоразу «вперше» люди Долають цей життєвий променад. Одне і те ж, обставини – примара Лаштунки, де вистава – почуття Де фоном всесвіт, в центрі – пара Закоханість, розлука, забуття… Життя чиєсь дочасно надломилось То не важливо пів його, чи чверть, Воно кохання сенсом засвітилось Ну а кохання прикрашає смерть.
Дуже гарний вірш Мені здається краще слово "засвітилось" замінити на "засвітило", головне зміст а не рими, проте у цьому випадку і рима особливо не постраждає.
Варто задуматись на кожному із шляхів у нікуди! Цим від мавп і відрізняться люди...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
