Скляна
стіна між нами, чи вистачить нам сил,
Щоб
розвести багаття, не обпаливши крил?
Я
спробую востаннє розбити ту стіну,
Бо
тільки так, можливо, тебе я поверну.
Боротимусь
за щастя, готовий до війни
І
викину уламки розбитої стіни,
Поглянь
мені у вічі, забудь бар’єри скла,
Твій
воїн динамічний так хоче, щоб прийшла
До
нього ти нежданно, як вранішня весна,
По
келиху кохання розпили би до дна,
Та
нам перешкоджає ота стіна зі скла,
Вітри розлуки-муки нам осінь принесла.
Вітри,
немов прокляття, ввірвались поміж нас,
Ми
розвели багаття – вогонь його погас,
Ми
розпустили крила, злітали аж до хмар,
Та
крила поламались, я впав, немов Ікар.
Забудь
усі образи, закінчимо війну,
І
будемо ми разом, розіб’ємо стіну,
Багаття
розведемо і вип’ємо вина,
Розквітне хай кохання, хай рушиться стіна.
| 
та
у Вас 
0
Уламки - саме ближче за текстом та по змісту. 
