Я слухаю небо
Запитай мене, запитай, запитай, Чого я лежу на підлозі і слухаю небо. Не мені, а їм нагадай, нагадай, Що літати, як схочеш, і можна, і треба. Металопластик, штори й серпанок, Пара кактусів і цибулі стріли. За склом на дроти ворони сіли, Голуби проміняли дерева на ґанок. Ні, небо вже зовсім якесь не таке... Не бачу три чверті і сірий світанок, Дим, курява, млосний, задушливий ранок. Я бачу, життя вже якесь не таке. Як хочеш, то відволікай, не зважай- Мої вуха глухі до безликого неба. Справжнє небо душею лиш слухати треба. А моє у тобі. Просто завжди це знай.
Додав: Lokeleigh (27.04.2012)
| Автор: © Lokeleigh (Сонячна Риба)
Ключові (? ): зневіра , сірість , небо , Надія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА